Догляд за лісовими культурами — це комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту лісових культур.

unnamed

Основною метою доглядів за лісовими культурами є створення

сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й

переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу

трав'яної рослиності й порослі малоцінних порід.

Працівниками Буського ДЛГП "Галсільліс" в травні місяці 2020 року

було проведено догляд за лісовими культурами на площі 13,6 га.

Борщівник Сосновського – це гігантська рослина, до 3 метрів у висоту.

Навесні з'являється один з перших, швидко розкидаючи велике листя – лопухи до появи інших трав. Багаторічний, цвіте і плодоносить один раз у житті, після чого відмирає. Стебло ребристе, шорстке, частково ворсисте, несе дуже великі трійчасті – перисто-розсічені листя зазвичай жовтувато-зеленого кольору довжиною 1,4 – 1,9м. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, в ґрунт проникає неглибоко: основна маса лежить в шарі до 30см. У верхній частині корінь розгалужений, головний і бічні корені м'ясисті. При пошкодженні вони виділяють світло-жовту рідину з різким запахом ефірного масла, що володіє сильною пекучістю.

                                                                               

Суцвіття – великий складний зонтик. Квітки білі або рожеві; зовнішні пелюстки крайових квіток в кожному зонтику сильно збільшені. Кожне суцвіття має від 30 до 150 квіток. Цвіте з липня по серпень, плоди дозрівають з липня по вересень.  Розмножується тільки насіннєвим шляхом і не здатний до вегетативного розмноження. Борщівник Сосновського спочатку культивувався як хороший медонос, силосна рослина, надалі з'ясувалося, що молоко у корів гірке і не придатне для вживання людиною. Тому борщівник переселився в дику природу, засіваючи береги водойм, пустирі, узбіччя доріг, необроблювані ділянки полів, схили гір, долини річок.  На території України широко поширений в двох областях Західної України (Львівській та Івано-Франківській). Поширення насіння борщівника Сосновського відбувається за рахунок вітру і прикріплення до рухомих об'єктів. Це можливо завдяки наявності на них виростів, «крил», які значно підвищують їх летючість, і так само сприяють переносу тваринами, людьми і транспортними засобами. Основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягає в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. У разі дотику до рослини або потрапляння його соку на шкіру людина не відчує відразу біль, як, наприклад, при контакті з кропивою. Але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з'являться пухирі. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з'являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2 – 3 роки залишаються темні плями. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з'являтися пухирі. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити цю ділянку одягом або пов'язкою.

 
 Потім уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди. Потім уражені місця доцільно змастити будь-яким засобом від опіків.  При знищенні борщівника необхідно мати водонепроникний одяг і респіратор або протигаз. Хороший ефект у боротьбі з борщівником дає весняне знищення проростків, обрізка квіток в період бутонізації і початку цвітіння рослин, спалювання, обробка гербіцидами, розведення природних шкідників (борщевічна міль).

egevika f7

Згідно статті 1 Лісового кодексу України – ліси України  є  її національним багатством і за своїм призначенням  та  місцерозташуванням виконують переважно  водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,  рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є  джерелом для задоволення потреб суспільства в  лісових ресурсах.

Стаття 6 Лісового кодексу України каже – лісовими  ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші  продукти  лісу, що використовуються для задоволення  потреб населення і виробництва та відтворюються у  процесі формування лісових природних комплексів.

У статті 66 ЛКУ (Загальне використання лісових ресурсів) вказано, що громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо.

Згідно п.2 «Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 року № 449, заготівля другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань (включаючи спеціально створені для цього насадження) для потреб виробничої та комерційної діяльності відносяться до спеціального використання, провадяться за плату на підставі спеціального дозволу – лісового квитка і тільки у межах відведених земельних ділянок лісового фонду.

Спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань та заготівлі другорядних лісових матеріалів проводиться відповідно до статтей 72, 73 Лісового кодексу України.

До побічних лісових користувань належать: заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, розміщення пасік, заготівля сіна, випасання худоби.

До другорядних лісових матеріалів відноситься: заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені та деревних соків.

Лісовий квиток – єдиний дозвільний документ в Україні, який надає право лісогосподарським підприємствам, а також приватним компаніям, проводити промислову заготівлю дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини в лісах України.

Для власних потреб громадяни можуть заготовляти вищевказані лісові продукти безкоштовно, але лише за винятком березового соку та новорічних ялинок, заготівля яких як для власних потреб, так і для промисловості проводиться з обов'язковою випискою Лісового квитка.

Підприємцям для отримання лісового квитка на заготівлю березового соку, дикорослих грибів, ягід, горіхів, лікарських рослин тощо, необхідно звернутись до постійних лісокористувачів (лісогосподарських підприємств), яким затверджені ліміти у встановленому порядку.

Отримані кошти від сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів спрямовуються на рахунки місцевих рад та рахунки лісогосподарських підприємств. Розміри такої рентної плати на 2019 і наступні роки затверджені рішенням Львівської обласної ради від 25.04.2017 року №427.

борщЗ початком літа люди потерпають від борщівника Сосновського. Це рослина, яка спричиняє сильні опіки та алергію. Свого часу її спеціально завезли, а зараз не знають, як винищити. Лікарі говорять про наплив постраждалих, а екологи взагалі б’ють на сполох: ця рослина витісняє аборигенні рослини й загрожує розростися по всій Україні.

Ще кілька років тому про цю рослину не знали. А тепер узбережжя річок, узбіччя доріг усіяні квіткою заввишки з три метри з великим лататим листям та подекуди метровими в діаметрі біло-жовтими суцвіттями. Це борщівник.

Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) - багаторічна рослина родини зонтичних (Apiaceae). Стебло високе порожнисте 3-5 м висоти, товщина стебла - до 10 см. Витримує приморозки до 6-8 ºС, а взимку до мінус 20-25 ºС. У ґрунті насіння борщівника може зберігати життєздатність 3-5, іноді 10-15 років. Зелена маса борщівника містить фурокумарин, який під впливом сонячної енергії спричиняє дуже сильні опіки відкритим частинам тіла.

Екологи кажуть, ця рослина дуже швидкими темпами розповсюджується, її важко винищити, і це загрожує суттєвою небезпекою для людей у майбутньому. Борщівник потрапив до України в 50-х роках минулого століття з Росії, рослину розглядали як перспективну культуру для сільського господарства, нею мали годувати худобу. Очікуваного результату дослідження не дало, натомість залишилася проблема.

Найдієвіші заходи боротьби проти борщівника Сосновського досягаються при поєднанні агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби, які повинні здійснюватися протягом 5-6 років.

Ось і завершилась лісокультурна компанія в Буському ДЛГП. В завершальній посадці, крім пацівників підприємства, брали участь студенти та викладачі Олеського професійного ліцею, які є небайдужими до майбутнього лісів нашої держави.

  • 1
  • 2

КОНТАКТИ

вул. Замкова 10а
смт. Олесько, Буського р-ну
Львівської обл., 
80533
Тел.: (03264) 2-51-43
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

КАРТА